пофортунити

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я пофорту́ню пофорту́нив
пофорту́нила
пофорту́нитиму  —
Ти пофорту́ниш пофорту́нив
пофорту́нила
пофорту́нитимеш пофорту́нь
Він
Вона
Воно
пофорту́нить пофорту́нив
пофорту́нила
пофорту́нило
пофорту́нитиме  —
Ми пофорту́нитимем(о) пофорту́нили пофорту́нитимем(о) пофорту́ньмо
Ви пофорту́ните пофорту́нили пофорту́ньте
Вони пофорту́нять пофорту́нили пофорту́нитимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Безособова форма


по-фор-ту́-ни-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 4a).

Префікс: по-; корінь: -фортун-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. щастити (про удачу, фортуну в справах). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Президент [Порошенко] підкреслив: «Але, на жаль, це чітко розуміють і наші вороги. Тому вони планують реванш на президентських і парламентських виборах, щоб заблокувати наш рух до Європи. А якщо пофортунить — то ще й розвернути Україну назад.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]