Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	пофорту́ню	пофорту́нив пофорту́нила	пофорту́нитиму	—
Ти	пофорту́ниш	пофорту́нив пофорту́нила	пофорту́нитимеш	пофорту́нь
Він Вона Воно	пофорту́нить	пофорту́нив пофорту́нила пофорту́нило	пофорту́нитиме	—
Ми	пофорту́нитимем(о)	пофорту́нили	пофорту́нитимем(о)	пофорту́ньмо
Ви	пофорту́ните	пофорту́нили		пофорту́ньте
Вони	пофорту́нять	пофорту́нили	пофорту́нитимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Безособова форма

по-фор-ту́-ни-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 4a).

Префікс: по-; корінь: -фортун-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

щастити (про удачу, фортуну в справах). ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Президент [Порошенко] підкреслив: «Але, на жаль, це чітко розуміють і наші вороги. Тому вони планують реванш на президентських і парламентських виборах, щоб заблокувати наш рух до Європи. А якщо пофортунить — то ще й розвернути Україну назад.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: пофортунить ^(ru)