прикандичити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я приканди́чив приканди́чу
Ти приканди́чив
приканди́чила
приканди́чиш приканди́ч
Він
вона
воно
приканди́чив
приканди́чила
приканди́чило
приканди́чить
Ми приканди́чили приканди́чим(о) приканди́чмо
Ви приканди́чили приканди́чите приканди́чте
Вони приканди́чили приканди́чать
Дієприкм.
Дієприкм. пас. приканди́чений
Дієприсл. приканди́чивши

при-кан-ди́-чи-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 4a).

Префікс: при-; корінь: -кандич-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

  • МФА: [prekɐnˈdɪt͡ʃete]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. жарг. покалічити або вбити кого-небудь, причавивши, вдаривши і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. прибити, прирізати

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]