прикметниковий

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. прикметнико́вий прикметнико́ва прикметнико́ве прикметнико́ві
Р. прикметнико́вого прикметнико́вої прикметнико́вого прикметнико́вих
Д. прикметнико́вому прикметнико́вій прикметнико́вому прикметнико́вим
З. прикметнико́вого (іcт.)
прикметнико́вий (неіст.)
прикметнико́ву прикметнико́ве прикметнико́вих (іст.)
прикметнико́ві (неіст.)
О. прикметнико́вим прикметнико́вою прикметнико́вим прикметнико́вими
М. прикметнико́вім
прикметнико́вому
прикметнико́вій прикметнико́вім
прикметнико́вому
прикметнико́вих

прикметнико́вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лінгв. стос. до прикметника, прикметників ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. ад'єктивний

Антоніми[ред.]

  1. -

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники: прикметник
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]