приловити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я приловя́в приловлю́  —
Ти приловя́в
прилови́ла
прило́виш прилови́
Він
Вона
Воно
приловя́в
приловя́ла
приловя́ло
прило́вить  —
Ми приловя́ли прило́вим(о) прилові́м(о)
Ви приловя́ли приловіть
Вони приловя́ли прило́влять  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч. прило́вляний
Дієприсл. мин. ч. прилови́вши
Дієприкм. пас. мин. ч. прилови́вши
Безособова форма прило́вляно

при-ло-ви́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.

Префікс: при-; корінь: -лов-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. діал. почати ловити. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Недавно приловили ми ту ґазетку на брехні, коли вона написала, що др. Цегельський не приїхав до Америки дня 10. цвітня с. р. Джерело — commons:Свобода._(Українська_газета_у_США)._1920._№063.pdf.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]