Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		приловя́в	прило́влю́	—
Ти		приловя́в прилови́ла	прило́ви́ш	прилови́
Він Вона Воно		приловя́в приловя́ла приловя́ло	прило́ви́ть	—
Ми		приловя́ли	прило́ви́м( -имо́)	прилові́м( -імо́)
Ви		приловя́ли		прилові́те
Вони		приловя́ли	прило́вля́ть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	[[{{{3}}}ляний]]
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.	прилови́вши
Безособова форма	—

при-ло-ви́-ти

Префікс: при-; корінь: -лов-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

вимова^{?, файл}

діал. почати ловити. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Недавно приловили ми ту ґазетку на брехні, коли вона написала, що др. Цегельський не приїхав до Америки дня 10. цвітня с. р. Джерело — commons:Свобода._(Українська_газета_у_США)._1920._№063.pdf.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: приловить ^(ru)