приловити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я прилови́в приловю́  —
Ти прилови́в
прилови́ла
прилови́ш прилови́
Він
Вона
Воно
прилови́в
прилови́ла
прилови́ло
прилови́ть  —
Ми прилови́ли приловим(о́) прилові́мо
Ви прилови́ли
Вони прилови́ли приловя́ть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Безособова форма

при-ло-ви́-ти

Глагол, доконаний вид, перехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 2b).

Префікс: при-; корінь: -лов-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. почати ловити. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Недавно приловили ми ту ґазетку на брехні, коли вона написала , що др. Цегельський не приїхав до Америки дня 10. цвітня с. р. Джерело — commons:Свобода._(Українська_газета_у_США)._1920._№063.pdf.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]