примітати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		приміта́в	приміта́ю	—
Ти		приміта́в приміта́ла	приміта́єш	приміта́й
Він Вона Воно		приміта́в приміта́ла приміта́ло	приміта́є	—
Ми		приміта́ли	приміта́єм(о)	приміта́ймо
Ви		приміта́ли		приміта́йте
Вони		приміта́ли	приміта́ють	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	приміта́ний
Дієприсл. мин. ч.
Безособова форма	приміта́но

при-мі-та́-ти

Дієслово, доконаний вид, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: при-; корінь: -міт-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [premʲiˈtɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. мести сміття до якого-небудь місця. ◆ немає прикладів застосування.
2. метучи, прикидати, прикривати що-небудь ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: примітати