Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		приміта́в	приміта́ю	—
Ти		приміта́в приміта́ла	приміта́єш	приміта́й
Він Вона Воно		приміта́в приміта́ла приміта́ло	приміта́є	—
Ми		приміта́ли	приміта́єм(о)	приміта́ймо
Ви		приміта́ли		приміта́йте
Вони		приміта́ли	приміта́ють	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	приміта́ний
Дієприсл. мин. ч.
Безособова форма	приміта́но

при-мі-та́-ти

Префікс: при-; корінь: -міт-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

мести сміття до якого-небудь місця. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
метучи, прикидати, прикривати що-небудь ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів