причмелений

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	причме́лений	причме́лене	причме́лена	причме́лені
Р.	причме́леного	причме́леного	причме́леної	причме́лених
Д.	причме́леному	причме́леному	причме́леній	причме́леним
З. (іст./неіст.)	причме́леного причме́лений	причме́лене	причме́лену	причме́лених причме́лені
О.	причме́леним	причме́леним	причме́леною	причме́леними
М.	причме́леному причме́ленім	причме́леному причме́ленім	причме́леній	причме́лених

при-чме́-ле-ний

Пасивний дієприкметник.

Префікс: при-; корінь: -чмел-; суфікс: -ен; закінчення: -ий.

Вимова

• • МФА: [pret͡ʃmelenei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. не спроможний думати, реально оцінювати ситуацію; запаморочений (через втому, біль тощо)(м, ср, ст) . ◆ Така тяжка сьогодні горяч, і так стукає та машинерія за вікном, що цілий день ходимо як причмелені, а роботи непочатий край

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів