провірити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	прові́рю	прові́ряв	прові́рятиму	—
Ти	прові́риш	прові́ряв прові́ряла	прові́рятимеш	прові́р
Він Вона Воно	прові́рить	прові́ряв прові́ряла прові́ряло	прові́рятиме	—
Ми	прові́рим(о)	прові́ряли	прові́рятимем(о)	прові́рмо
Ви	прові́рите	прові́ряли		прові́рте
Вони	прові́рять	прові́ряли	прові́рятимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч.	прові́ривши
Пас. дієприкм. теп. ч.	прові́рений
Безособова форма	прові́рено

про-ві́-ри-ти

Дієслово недоконаного виду, дієвідміна 4a.

Префікс: про-; корінь: -вір-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: verify (en)