провірити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  тепер. мин. майб. наказ.
Я прові́рю прові́ряв прові́рятиму
Ти прові́риш прові́ряв
прові́ряла
прові́рятимеш прові́р
Він
Вона
Воно
прові́рить прові́ряв
прові́ряла
прові́ряло
прові́рятиме
Ми прові́рим(о) прові́ряли прові́рятимем(о) прові́рмо
Ви прові́рите прові́ряли прові́рятимете прові́рте
Вони прові́рять прові́ряли прові́рятимуть
Дієприкм. тепер.
Дієприкм. мин.
Дієприсл. мин. прові́ривши
Дієприкм. пасивн. прові́рений
Безос. форма прові́рено

про-ві́-ри-ти

Дієслово недоконаного виду, дієвідміна 4a.

Префікс: про-; корінь: -вір-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]