провірити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я прові́рю прові́ряв прові́рятиму  —
Ти прові́риш прові́ряв
прові́ряла
прові́рятимеш прові́р
Він
Вона
Воно
прові́рить прові́ряв
прові́ряла
прові́ряло
прові́рятиме  —
Ми прові́рим(о) прові́ряли прові́рятимем(о) прові́рмо
Ви прові́рите прові́ряли прові́рте
Вони прові́рять прові́ряли прові́рятимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч. прові́ривши
Пас. дієприкм. теп. ч. прові́рений
Безособова форма прові́рено

про-ві́-ри-ти

Дієслово недоконаного виду, дієвідміна 4a.

Префікс: про-; корінь: -вір-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]