Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	післяперемо́жний	післяперемо́жне	післяперемо́жна	післяперемо́жні
Р.	післяперемо́жного	післяперемо́жного	післяперемо́жної	післяперемо́жних
Д.	післяперемо́жному	післяперемо́жному	післяперемо́жній	післяперемо́жним
З. (^іст./_неіст.)	післяперемо́жного (іcт.) післяперемо́жний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	післяперемо́жне	післяперемо́жну	післяперемо́жних (іст.) післяперемо́жні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	післяперемо́жним	післяперемо́жним	післяперемо́жною	післяперемо́жними
М.	післяперемо́жнім післяперемо́жному	післяперемо́жнім післяперемо́жному	післяперемо́жній	післяперемо́жних

піс-ля-пе-ре-мо́ж-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікси: після-пере-; корінь: -мож-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

що має місце після перемоги. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ У мене два важливі плани. …Ми влаштуємо післяпереможну родинну мандрівку Європою.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

післяпереможний