перемога
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | перемо́га | перемо́ги |
| Р. | перемо́ги | перемо́г |
| Д. | перемо́зі | перемо́гам |
| З. | перемо́гу | перемо́ги |
| Ор. | перемо́гою | перемо́гами |
| М. | перемо́зі | перемо́гах |
| Кл. | перемо́го* | перемо́ги* |
пе-ре-мо́-га
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: пере--; корінь: -мог-; суфікс: -+а-
Вимова[ред.]
- МФА: [pereˈˈmɔɦɐ]
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- успіх у боротьбі за щось [≈ 1][≠ 1] ◆ Не так важко змиритися зі своєю поразкою, як з чужою перемогою. Джерело — Микола Левицький.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |