розкритикувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		розкритикува́в	розкритику́ю	—
Ти		розкритикува́в розкритикува́ла	розкритику́єш	розкритику́й
Він Вона Воно		розкритикува́в розкритикува́ла розкритикува́ло	розкритику́є	—
Ми		розкритикува́ли	розкритику́єм(о)	розкритику́ймо
Ви		розкритикува́ли		розкритику́йте
Вони		розкритикува́ли	розкритику́ють	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	розкритикува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч.	розкритико́ваний
Безособова форма	розкритико́вано

роз-кри-ти-ку-ва́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: роз-; корінь: -критик-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [rɔzkretekʊˈu̯ɑte]
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. піддати критиці. ◆ Автор 【Винниченко】 розкритикував великодержавницький курс більшовиків стосовно України; викрив централізм або «єдінолічіє» (найбільш згадуване слово в тексті листа); вказав на хиби соціально-економічної та кадрової політики.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: [[ Російська|]] (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: розкритикувати