розкритикувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	розкритику́ю	розкритикува́в	розкритикува́тиму	—
Ти	розкритику́єш	розкритикува́в розкритикува́ла	розкритикува́тимеш	розкритику́й
Він Вона Воно	розкритику́є	розкритикува́в розкритикува́ла розкритикува́ло	розкритикува́тиме	—
Ми	розкритику́єм(о)	розкритикува́ли	розкритикува́тимем(о)	розкритику́ймо
Ви	розкритику́єте	розкритикува́ли		розкритику́йте
Вони	розкритику́ють	розкритикува́ли	розкритикува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	розкритику́ючи
Дієприсл. мин. ч.	розкритикува́вши
Безособова форма	розкритико́вано

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: роз-; корінь: -критик-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. піддати критиці. ◆ Автор 【Винниченко】 розкритикував великодержавницький курс більшовиків стосовно України; викрив централізм або «єдінолічіє» (найбільш згадуване слово в тексті листа); вказав на хиби соціально-економічної та кадрової політики.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: [[ Російська|]] (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: розкритикувати