розкритикувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я розкритикува́в розкритику́ю  —
Ти розкритикува́в
розкритикува́ла
розкритику́єш розкритику́й
Він
Вона
Воно
розкритикува́в
розкритикува́ла
розкритикува́ло
розкритику́є  —
Ми розкритикува́ли розкритику́єм(о) розкритику́ймо
Ви розкритикува́ли розкритику́йте
Вони розкритикува́ли розкритику́ють  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. розкритикува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч. розкритико́ваний
Безособова форма розкритико́вано

роз-кри-ти-ку-ва́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: роз-; корінь: -критик-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. піддати критиці. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Автор 【Винниченко】 розкритикував великодержавницький курс більшовиків стосовно України; викрив централізм або «єдінолічіє» (найбільш згадуване слово в тексті листа); вказав на хиби соціально-економічної та кадрової політики.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]