розчуманіти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	мин.	майб.	наказ.
Я	розчумані́в	розчумані́ю	—
Ти	розчумані́в розчумані́ла	розчумані́єш	розчумані́й
Він вона воно			—
Ми	розчумані́ли	розчумані́єм(о)	розчумані́ймо
Ви	розчумані́ли	розчумані́єте	розчумані́йте
Вони	розчумані́ли	розчумані́ють	—
Дієприкм.
Дієприкм. пас.	розчумані́лий
Дієприсл.
Безособова форма

роз-чу-ма-ні́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 1a).

Префікс: роз-; корінь: -чумані-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. прочуняти, спом'яну́тися. ◆ Він розчумані́в тро́хи на дво́рі (Хорол.).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
дієслова: очу́нювати, очу́няти, прочу́нювати(ся), прочу́няти(ся), очу́матися, прочу́матися, розчу́матися, прочина́тися, прочну́тися (рідше прочина́ти, прочну́ти)

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів