розчуманіти

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я розчумані́в розчумані́ю
Ти розчумані́в
розчумані́ла
розчумані́єш розчумані́й
Він
вона
воно
Ми розчумані́ли розчумані́єм(о) розчумані́ймо
Ви розчумані́ли розчумані́єте розчумані́йте
Вони розчумані́ли розчумані́ють
Дієприкм.
Дієприкм. пас. розчумані́лий
Дієприсл.
Безособова форма

роз-чу-ма-ні́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 1a).

Префікс: роз-; корінь: -чумані-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. прочуняти, спом'яну́тися. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Він розчумані́в тро́хи на дво́рі (Хорол.).

Синоніми

  1. стямитися ◆ Ох! і до́сі я не стя́млюся: де ти, ща́стя молоде́! (Крим.).

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]