рухливий

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. рухли́вий рухли́ве рухли́ва рухли́ві
Р. рухли́вого рухли́вого рухли́вої рухли́вих
Д. рухли́вому рухли́вому рухли́вій рухли́вим
З. (іст./неіст.) рухли́вого
рухли́вий
рухли́ве рухли́ву рухли́вих
рухли́ві
О. рухли́вим рухли́вим рухли́вою рухли́вими
М. рухли́вому
рухли́вім
рухли́вому
рухли́вім
рухли́вій рухли́вих

рух-ли́в-ий

Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.

Корінь: -рух-; суфікс: -лив; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

  • УФ: [рухли́вией]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. який перебуває в русі [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Хома кинувся в загальний рухливий потік, їздові дружно ломилися за ним. О. Гончар
  2. повний життєвої сили, енергії, зі швидкими, легкими рухами [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ За молодих літ баба… тямовита була і рухлива. Ганна Барвінок
  3. перен. який розвивається, змінюється [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Літературна мова – рухлива, динамічна категорія.
Синоніми
Антоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
Гіпероніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

який перебуває в русі
повний життєвої сили, енергії, зі швидкими, легкими рухами
який розвивається, змінюється

Джерела[ред.]