Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	рухли́вий	рухли́ве	рухли́ва	рухли́ві
Р.	рухли́вого	рухли́вого	рухли́вої	рухли́вих
Д.	рухли́вому	рухли́вому	рухли́вій	рухли́вим
З. (^іст./_неіст.)	рухли́вого (іcт.) рухли́вий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	рухли́ве	рухли́ву	рухли́вих (іст.) рухли́ві (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	рухли́вим	рухли́вим	рухли́вою	рухли́вими
М.	рухли́вім рухли́вому	рухли́вім рухли́вому	рухли́вій	рухли́вих

рух-ли́в-ий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -рух-; суфікс: -лив; закінчення: -ий.

який перебуває в русі ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Хома кинувся в загальний рухливий потік, їздові дружно ломилися за ним. О. Гончар
повний життєвої сили, енергії, зі швидкими, легкими рухами ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ За молодих літ баба… тямовита була і рухлива. Ганна Барвінок
перен. який розвивається, змінюється ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Літературна мова – рухлива, динамічна категорія.

Найтісніша спорідненість
іменники: легкорухли́вість, малорухли́вість, нерухли́вість, рухли́вість прикметники: ворухли́вий, легкорухли́вий, малорухли́вий, нерухли́вий, прислівники: малорухли́во, рухли́во

який перебуває в русі

повний життєвої сили, енергії, зі швидкими, легкими рухами

який розвивається, змінюється

Статтю слід доробити.

Це незавершена стаття. Ви можете допомогти проекту, виправивши й доповнивши її.
Належить уточнити: