скалічіти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		скалічі́в	скалічі́ю	—
Ти		скалічі́в скалічі́ла	скалічі́єш	скалічі́й
Він Вона Воно		скалічі́в скалічі́ла скалічі́ло	скалічі́є	—
Ми		скалічі́ли	скалічі́єм( -имо́)	скалічі́йм( -імо́)
Ви		скалічі́ли		скалічі́йте
Вони		скалічі́ли	скалічі́ють	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	[[{{{3}}}ілний|{{{3}}}і́лний]]
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.	скалічі́вши
Безособова форма	—

ска-лі-чі́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.

Корінь: -скалічі-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [skɐlʲiˈt͡ʃʲite]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. стати калікою. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів