скропити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		скропи́в	скроплю́	—
Ти		скропи́в скропи́ла	скропи́ш	скропи́
Він Вона Воно		скропи́в скропи́ла скропи́ло	скропи́ть	—
Ми		скропи́ли	скропи́м( -имо́)	скропі́м( -імо́)
Ви		скропи́ли		скропі́те
Вони		скропи́ли	скропля́ть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	скро́плений
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.	скропи́вши
Безособова форма	скроплено

скро-пи́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b. Відповідне дієслово недоконаного виду — кропити.

Префікс: с-; корінь: -кроп-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [skrɔˈpɪte]
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. док. до кропити ◆ На Чортківщині скропили поля.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: скропити