сплюндрувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я сплюндрува́в сплюндру́ю  —
Ти сплюндрува́в
сплюндрува́ла
сплюндру́єш сплюндру́й
Він
Вона
Воно
сплюндрува́в
сплюндрува́ла
сплюндрува́ло
сплюндру́є  —
Ми сплюндрува́ли сплюндру́єм(о) сплюндру́ймо
Ви сплюндрува́ли сплюндру́йте
Вони сплюндрува́ли сплюндру́ють  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. сплюндрува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч. сплюндро́ваний
Безособова форма сплюндро́вано

сплюн-дру-ва́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: с-; корінь: -плюндр-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розорити, спустошити і знищити [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Є такі герої, що вихваляються, скільки хто гнізд розорив. Сусідський хлопець, Грицько, навіть ластів'яче гніздо сплюндрував Олександр Копиленко
  2. перен. спотворити, перекрутити, зганьбити що-небудь [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ В розгулі хижому він прагне сплюндрувати Святий здобуток наших рук М. Т. Рильський ◆ Він тихо наспівував свою улюблену пісню, котра завжди нагадувала йому, що нема такої сили в світі, яка могла б сплюндрувати правду людську Н. С. Рибак
  3. жорстоко розправитися з ким-небудь; замучити, закатувати [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Казали мені батьки, що на Закарпаття восени вдерлися угорські фашисти, багато наших людей сплюндрували Терень Масенко

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

розорити, спустошити і знищити
спотворити, перекрутити, зганьбити що-небудь
жорстоко розправитися з ким-небудь; замучити, закатувати

Джерела[ред.]