Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		сплюндрува́в	сплюндру́ю	—
Ти		сплюндрува́в сплюндрува́ла	сплюндру́єш	сплюндру́й
Він Вона Воно		сплюндрува́в сплюндрува́ла сплюндрува́ло	сплюндру́є	—
Ми		сплюндрува́ли	сплюндру́єм(о)	сплюндру́ймо
Ви		сплюндрува́ли		сплюндру́йте
Вони		сплюндрува́ли	сплюндру́ють	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	сплюндрува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч.	сплюндро́ваний
Безособова форма	сплюндро́вано

сплюн-дру-ва́-ти

Префікс: с-; корінь: -плюндр-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

розорити, спустошити і знищити ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Є такі герої, що вихваляються, скільки хто гнізд розорив. Сусідський хлопець, Грицько, навіть ластів'яче гніздо сплюндрував Олександр Копиленко
перен. спотворити, перекрутити, зганьбити що-небудь ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ В розгулі хижому він прагне сплюндрувати Святий здобуток наших рук М. Т. Рильський ◆ Він тихо наспівував свою улюблену пісню, котра завжди нагадувала йому, що нема такої сили в світі, яка могла б сплюндрувати правду людську Н. С. Рибак
жорстоко розправитися з ким-небудь; замучити, закатувати ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Казали мені батьки, що на Закарпаття восени вдерлися угорські фашисти, багато наших людей сплюндрували Терень Масенко

Найтісніша спорідненість

Від ??

розорити, спустошити і знищити
Російська_ru: разорить ^(ru)

спотворити, перекрутити, зганьбити що-небудь

жорстоко розправитися з ким-небудь; замучити, закатувати