справдити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я спра́вдив спра́вджу
Ти спра́вдив
спра́вдила
спра́вдиш спра́вдь
Він
вона
воно
спра́вдив
спра́вдила
спра́вдило
спра́вдить
Ми спра́вдили спра́вдим(о) спра́вдьмо
Ви спра́вдили спра́вдите спра́вдьте
Вони спра́вдили спра́вдять
Дієприкм.
Дієприкм. пас. спра́вжений
Дієприсл.
Безособова форма

спра́в-ди́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 4a).


Префікс: с-; корінь: -правд-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Сьогодні, огялдаючи зроблене, ми з задоволенням відмічаємо: нинішній рік справдив наші надії, він залишається важливою віхою на шляху до зміцнення колгоспної економіки.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]