січневий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | січневий | січнева | січневе | січневі |
Р. | січневого | січневої | січневого | січневих |
Д. | січневому | січневій | січневому | січневим |
З. | січневого (іcт.) січневий (неіст.) |
січневу | січневе | січневих (іст.) січневі (неіст.) |
О. | січневим | січневою | січневим | січневими |
М. | січневім січневому |
січневій | січневім січневому |
січневих |
січ-не́-вий
Прикметник, відмінювання 1a. Корінь: -січн-; суфікс: -ев-; закінчення: -ий
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- прикм. до січень; який відбувається в січні ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від січень.
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|