торохнути

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	торо́хну	торо́х	торо́хнутем(о)	—
Ти	торо́хнеш	торо́х торо́хла	торо́хнутимеш	торо́хни
Він Вона Воно	торо́хнув	торо́хнув торо́хнув торо́хнуло	торо́хнутиме	—
Ми	торо́хнем(о)	торо́хли	торо́хнутимем(о)	торо́хнім(о)
Ви	торо́хнете	торо́хли		торо́хніть
Вони	торо́хнуть	торо́хли	торо́хнутимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч.	торо́хнувши
Безособова форма

то-ро́х-ну-ти Дієслово, недоконаний вид, перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 3°a).

Корінь: -торохн-; суфікс: -у; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм. перех. і неперех. однократне до торохкати, торохати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. із силою вдарити чимось кого-небудь, влучити в когось— щось. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. неперех. голосно відповісти, заспівати тощо (звичайно про гурт людей). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. перех. пострілом, громом і т. ін. убити. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Етимологія

Від ??

Переклад

торохкати, торохати

із силою вдарити чимось кого-небудь, влучити

голосно відповісти, заспівати тощо

пострілом, громом і т. ін. убити

Джерела

• Словник УЛІФ: торохнути