Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	торо́хну	торо́хнув торо́хнула	торо́хну	—
Ти	торо́хнеш	торо́хнув торо́хнула	торо́хнеш	торо́хни
Він Вона Воно	торо́хне	торо́хнув торо́хнула торо́хнуло	торо́хне	—
Ми	торо́хнем	торо́хнули	торо́хнем(о)	торо́хнім(о)
Ви	торо́хнете	торо́хнули		торо́хніть
Вони	торо́хнуть	торо́хнули	торо́хнуть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма	—

торохнути (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -торохн-; суфікс: -у; дієслівне закінчення: -ти.

розм. перех. і неперех. однократне до торохкати, торохати. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. із силою вдарити чимось кого-небудь, влучити в когось— щось. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
неперех. голосно відповісти, заспівати тощо (звичайно про гурт людей). ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
перех. пострілом, громом і т. ін. убити. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

торохкати, торохати

із силою вдарити чимось кого-небудь, влучити

голосно відповісти, заспівати тощо

пострілом, громом і т. ін. убити