увередити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	увере́дю	увере́див	{{{3}}}жу	—
Ти	увере́диш	увере́див увере́дила	увере́диш	увере́дь
Він Вона Воно	увере́дить	увере́див увере́дила увере́дило	увере́дить	—
Ми	увере́дим (увере́димо)	увере́дили	увере́дим(о)	увере́дьм(о)
Ви	увере́дите	увере́дили		увере́дьте
Вони	увере́дять	увере́дили	увере́дять	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	[[{{{3}}}жений]]
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.	увере́дивши
Безособова форма	—

увередити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a.

Префікс: у-; корінь: -веред-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА: [ʊu̯eˈrɛdete]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм., рідк. пошкодити, надірвати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. торкнути (рану, нарив і т. ін.), завдавши болю. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

пошкодити, надірвати

торкнути

Джерела

• Словник УЛІФ: увередити