увиснути

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	уви́сну	уви́снув уви́снула	уви́сну	—
Ти	уви́снеш	уви́снув уви́снула	уви́снеш	уви́сни
Він Вона Воно	уви́сне	уви́снув уви́снула уви́снуло	уви́сне	—
Ми	уви́снем	уви́снули	уви́снем(о)	уви́снім(о)
Ви	уви́снете	уви́снули		уви́сніть
Вони	уви́снуть	уви́снули	уви́снуть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма	—

увиснути (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.

Префікс: у-; корінь: -вис-; суфікси: -н-у; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [ʊˈu̯ɪsnʊte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. повиснути, зачепитися. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: увиснути