увізвати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		увізва́в	увізву́	—
Ти		увізва́в увізва́ла	увізве́ш	увізви́
Він Вона Воно		увізва́в увізва́ла увізва́ло	увізву́ть	—
Ми		увізва́ли	увізве́м(о)	увізві́м(о)
Ви		увізва́ли		увізві́ть
Вони		увізва́ли	увізву́ть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.	увізва́вши
Безособова форма	—

у-ві-зва́-ти

Дієслово, доконаний вид, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2b.

Префікс: уві-; корінь: -зв-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. перех., розм. закликати в якесь приміщення, в межі чогось. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: увізвати