увірувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я уві́рував уві́рую  —
Ти уві́рував
уві́рувала
уві́руєш уві́руй
Він
Вона
Воно
уві́рував
уві́рувала
уві́рувало
уві́рує  —
Ми уві́рували уві́руєм(о) уві́руймо
Ви уві́рували уві́руйте
Вони уві́рували уві́рують  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. уві́рувавши
Дієприкм. пас. мин. ч. уві́руаний
Безособова форма уві́руано

у-ві-ру-ва-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: у-; корінь: -вір-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що повірити I. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. глибоко сприйняти якусь ідею. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
  3. глибоко повірити в бога; стати віруючим. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Хто увірує й охреститься, буде спасений, а хто не ввірує, засуджений буде. Джерело — Марка 16:15-18.

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

повірити
глибоко сприйняти якусь ідею
глибоко повірити в бога; стати віруючим

Джерела[ред.]