Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		уві́шав	уві́шаю	—
Ти		уві́шав уві́шала	уві́шаєш	уві́шай
Він Вона Воно		уві́шав уві́шала уві́шало	уві́шає	—
Ми		уві́шали	уві́шаєм(о)	уві́шаймо
Ви		уві́шали		уві́шайте
Вони		уві́шали	уві́шають	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	уві́шаний
Дієприсл. мин. ч.
Безособова форма	уві́шано

у-ві́-ша-ти

Префікс: у-; корінь: -віша-; дієслівне закінчення: -ти.

вішаючи, покрити, закрити що-небудь (суцільно або на великій площі, у великій кількості). ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
причепурити, прикрасити, оздобити щось (квітами тощо) або когось (орденами та ін.). ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

вішаючи, покрити, закрити що-небудь

причепурити, прикрасити, оздобити щось