україномовний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	україномо́вний	україномо́вне	україномо́вна	україномо́вні
Р.	україномо́вного	україномо́вного	україномо́вної	україномо́вних
Д.	україномо́вному	україномо́вному	україномо́вній	україномо́вним
З. (іст./неіст.)	україномо́вного україномо́вний	україномо́вне	україномо́вну	україномо́вних україномо́вні
О.	україномо́вним	україномо́вним	україномо́вною	україномо́вними
М.	україномо́вному україномо́внім	україномо́вному україномо́внім	україномо́вній	україномо́вних

ук-ра-ї-но-мо́в-ний

Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.

Корінь: -україн-; інтерфікс: -о-; корінь: -мо́в-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. говорить, пишучий українською мовою.
2. написаний, виконаний, що видається українською мовою

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: україномовний