цвігнути

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		цвігну́в	цвігну́	—
Ти		цвігну́в цвігну́ла	цвігне́ш	цвігни́
Він Вона Воно		цвігну́в цвігну́ла цвігну́ло	цвігне́	—
Ми		цвігну́ли	цвігне́м (, -емо́)	цвігнім(о)
Ви		цвігну́ли		цвігні́ть
Вони		цвігну́ли	цвігну́ть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.	—
Безособова форма	—

цвігнути (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3b.

Корінь: -цвігн-; суфікс: -у; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [ˈt͡sʲʋʲiɦnʊte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Цвігнути

Значення

1. док., перех. і неперех., діал. однокр. до цвігати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: цвігання дієслова: цвігати

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Польськаpl: dźwigać (pl)

Джерела

• Словник УЛІФ: цвігнути