Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	цибила́тий	цибила́та	цибила́те	цибила́ті
Р.	цибила́того	цибила́тої	цибила́того	цибила́тих
Д.	цибила́тому	цибила́тій	цибила́тому	цибила́тим
З.	цибила́того (іcт.) цибила́тий (неіст.)	цибила́ту	цибила́те	цибила́тих (іст.) цибила́ті (неіст.)
О.	цибила́тим	цибила́тою	цибила́тим	цибила́тими
М.	цибила́тім цибила́тому	цибила́тій	цибила́тім цибила́тому	цибила́тих

ци-би-ла́-тий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -цибил-; суфікс: -ат; закінчення: -ий.

зах. цибатий. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

цибилатий