Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	цибила́тий	цибила́те	цибила́та	цибила́ті
Р.	цибила́того	цибила́того	цибила́тої	цибила́тих
Д.	цибила́тому	цибила́тому	цибила́тій	цибила́тим
З. (^іст./_неіст.)	цибила́того (іcт.) цибила́тий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	цибила́те	цибила́ту	цибила́тих (іст.) цибила́ті (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	цибила́тим	цибила́тим	цибила́тою	цибила́тими
М.	цибила́тім цибила́тому	цибила́тім цибила́тому	цибила́тій	цибила́тих

ци-би-ла́-тий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -цибил-; суфікс: -ат; закінчення: -ий.

зах. цибатий. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

цибилатий