довгий

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. до́вгий до́вге до́вга до́вгі
Р. до́вгого до́вгого до́вгої до́вгих
Д. до́вгому до́вгому до́вгій до́вгим
З. (іст./неіст.) до́вгого
до́вгий
до́вге до́вгу до́вгих
до́вгі
О. до́вгим до́вгим до́вгою до́вгими
М. до́вгому
до́вгім
до́вгому
до́вгім
до́вгій до́вгих

до́в-гий

Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.

Корінь: -довг-; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. який має велику довжину [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Вона жбурнула геть від себе хустку, відкинула своє довге волосся, що падало їй на очі. О. П. Довженко
  2. який займає великий відрізок часу [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Довгими осінніми вечорами велись безконечні розмови та суперечки. М. М. Коцюбинський
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
  1. ?
  2. ?
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

який має велику довжину
який займає великий відрізок часу

Джерела[ред.]