довгий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина | множина | ||
---|---|---|---|---|
чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
Н. | до́вгий | до́вге | до́вга | до́вгі |
Р. | до́вгого | до́вгого | до́вгої | до́вгих |
Д. | до́вгому | до́вгому | до́вгій | до́вгим |
З. (іст./неіст.) | до́вгого до́вгий |
до́вге | до́вгу | до́вгих до́вгі |
О. | до́вгим | до́вгим | до́вгою | до́вгими |
М. | до́вгому до́вгім |
до́вгому до́вгім |
до́вгій | до́вгих |
до́в-гий
Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.
Корінь: -довг-; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [dɔu̯ɣei̯]
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який має велику довжину [≠ 1] ◆ Вона жбурнула геть від себе хустку, відкинула своє довге волосся, що падало їй на очі. О. П. Довженко
- який займає великий відрізок часу [≈ 2][≠ 2] ◆ Довгими осінніми вечорами велись безконечні розмови та суперечки. М. М. Коцюбинський
- Синоніми
- ↑ ?
- ↑ тривалий, довгочасний
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
який має велику довжину | |
|
який займає великий відрізок часу | |