цитьнути

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ци́тьну	ци́тьнув ци́тьнула	ци́тьну	—
Ти	ци́тьнеш	ци́тьнув ци́тьнула	ци́тьнеш	ци́тьни
Він Вона Воно	ци́тьне	ци́тьнув ци́тьнула ци́тьнуло	ци́тьне	—
Ми	ци́тьнем	ци́тьнули	ци́тьнем(о)	ци́тьнім(о)
Ви	ци́тьнете	ци́тьнули		ци́тьніть
Вони	ци́тьнуть	ци́тьнули	ци́тьнуть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма	—

цитьнути (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.

Корінь: -цить-; суфікси: -н-у; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [ˈt͡sɪtʲnʊte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що цитькнути. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: цитьнути