шайний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	шайни́й	шайне́	шайна́	шайні́
Р.	шайно́го	шайно́го	шайно́ї	шайни́х
Д.	шайно́му	шайно́му	шайні́й	шайни́м
З. (іст./неіст.)	шайно́го шайний {{{з (чол, неіст)}}}	шайне́	шайну́	шайни́х шайні́ {{{з (мн, неіст)}}}
О.	шайни́м	шайни́м	шайно́ю	шайни́ми
М.	шайно́му шайні́м	шайні́м шайно́му	шайні́й	шайни́х

шай-ни́й

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.

Корінь: -шай-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

• • МФА: [ʃɐi̯ˈnɪi̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. буйний, грізний, шальний. ◆ Вди­вив­ся в ню цілою ду­шею, а радість в его душі ка­ли­ною зацвіла, і вти­хо­ми­рив­ся дух его, як при­ро­да по шайній тучі, і зра­ду­ва­ло­ся сер­це в нім вельми, як ко­ли би яс­не ли­це сво­ей Оле­ни взрів… Маркіян Шашкевич, «Олена»

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів