югнути

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я югну́в югну́  —
Ти югну́в
югну́ла
югне́ш югни́
Він
Вона
Воно
югну́в
югну́ла
югну́ло
югну́ть  —
Ми югну́ли югне́м(о) югні́м(о)
Ви югну́ли югні́ть
Вони югну́ли югну́ть  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. югну́вши
Дієприкм. пас. мин. ч. югни́тий
Безособова форма

юг-ну́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2b.

Корінь: -юг-; суфікси: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. швидко піти, побігти куди-небудь, зникнути десь.

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]