Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	юна́цький	юна́цьке	юна́цька	юна́цькі
Р.	юна́цького	юна́цького	юна́цької	юна́цьких
Д.	юна́цькому	юна́цькому	юна́цькій	юна́цьким
З. (^іст./_неіст.)	юна́цького (іcт.) юна́цький (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	юна́цьке	юна́цьку	юна́цьких (іст.) юна́цькі (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	юна́цьким	юна́цьким	юна́цькою	юна́цькими
М.	юна́цькім юна́цькому	юна́цькім юна́цькому	юна́цькій	юна́цьких

ю-на́ць-кий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -юнаць-; суфікс: -к; закінчення: -ий.

прикметник до юнак і юнацтво. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. властивий юнакові, юнацтву (у 2 знач.). ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів