Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	юна́цький	юна́цька	юна́цьке	юна́цькі
Р.	юна́цького	юна́цької	юна́цького	юна́цьких
Д.	юна́цькому	юна́цькій	юна́цькому	юна́цьким
З.	юна́цького (іcт.) юна́цький (неіст.)	юна́цьку	юна́цьке	юна́цьких (іст.) юна́цькі (неіст.)
О.	юна́цьким	юна́цькою	юна́цьким	юна́цькими
М.	юна́цькім юна́цькому	юна́цькій	юна́цькім юна́цькому	юна́цьких

ю-на́ць-кий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -юнаць-; суфікс: -к; закінчення: -ий.

прикметник до юнак і юнацтво. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. властивий юнакові, юнацтву (у 2 знач.). ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів