юнак

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

.
відмінок однина множина
Н. юна́к юна́ки
Р. юна́ка юна́ків
Д. юна́кові
юна́ку
юна́кам
З. юна́ка юна́ків
Ор. юна́ком юна́ками
М. юна́кові
юна́ку
юна́ках
Кл. юна́ку юна́ки

ю-на́к

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -юнак-

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. чоловік, який ще не досяг зрілості; молодий чоловік ‖ про дорослого або літнього чоловіка, сповненого життєвих сил, молодого завзяття ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

хлопець, молодець, молодик, парубок, легінь

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]