Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	янича́рський	янича́рська	янича́рське	янича́рські
Р.	янича́рського	янича́рської	янича́рського	янича́рських
Д.	янича́рському	янича́рській	янича́рському	янича́рським
З.	янича́рського (іcт.) янича́рський (неіст.)	янича́рську	янича́рське	янича́рських (іст.) янича́рські (неіст.)
О.	янича́рським	янича́рською	янича́рським	янича́рськими
М.	янича́рськім янича́рському	янича́рській	янича́рськім янича́рському	янича́рських

я-ни-ча́р-ський

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -яничар-; суфікс: -ськ; закінчення: -ий.

прикметник до яничар. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: яничари, яничарка, яничар-ага прикметники: дієслова: по-яничарськи

Від ??

Список перекладів