яничар

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. янича́р янича́ри
Р. янича́ра янича́рів
Д. янича́рові
янича́ру
янича́рам
З. янича́ра янича́рів
Ор. янича́ром янича́рами
М. янича́рові
янича́рі
янича́рах
Кл. янича́ре янича́ри

я-ни-ча́р

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -яничар-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. у султанській Туреччині: солдат регулярної піхоти, створеної в 14 столітті з військовополонених, а також християн, обернених у мусульманство. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]