їстівний

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. їстівни́й їстівна́ їстівне́ їстівні́
Р. їстівно́го їстівно́ї їстівно́го їстівни́х
Д. їстівно́му їстівні́й їстівно́му їстівни́м
З. їстівно́го
їстівний
їстівну́ їстівне́ їстівни́х
їстівні́
О. їстівни́м їстівно́ю їстівни́м їстівни́ми
М. їстівно́му
їстівні́м
їстівні́й їстівні́м
їстівно́му
їстівни́х

їс-тів-ни́й

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.

Корінь: -їст-; суфікс: -івн; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

  • МФА: [jisʲtʲiu̯ˈnɪi̯]
  • УФ: [йіст`іўни́й]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. який можна споживати [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ На степу росте багато їстівного зела Ю. Яновський Джерело — СУМ20. ◆ – Та й де це ти бачив, щоб на болоті росли їстівні гриби? Хіба мухомори… В. Малик Джерело — СУМ20. ◆ Всі, хто лишився, розбрелися довкола: викопувати їстівне коріння, шукати зморщені, висохлі передчасно плоди А. Дімаров Джерело — СУМ20. ◆ Золота було на возах і в тороках, як листя восени, а ще було без ліку всілякого їстівного припасу П. Загребельний Джерело — СУМ20.
    1. у знач. ім. їстівне; те ж саме, що їжа [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ [Антон:] Дівчата, ставте на стіл, що там є їстівного М. Кропивницький Джерело — СУМ20. ◆ Дошкуляв голод, і втікачі заглибилися в ліс, шукаючи чогось їстівного В. Малик Джерело — СУМ20. ◆ Що було їстівного на тім городі, давно вигналося в грубі стебла, мовби змагаючись, хто кого переросте, хто кого заглушить Ю. Винничук Джерело — СУМ20.

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

який можна споживати
їжа
Список перекладів

Джерела[ред.]