владнувати
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | вла́дную | вла́днував | вла́днуватиму | — |
| Ти | вла́днуєш | вла́днував вла́днувала | вла́днуватимеш | вла́днуй |
| Він Вона Воно | вла́днує | вла́днував вла́днувала вла́днувало | вла́днуватиме | — |
| Ми | вла́днуєм(о) | вла́днували | вла́днуватимем(о) | вла́днуймо |
| Ви | вла́днуєте | вла́днували | вла́днуватимете | вла́днуйте |
| Вони | вла́днують | вла́днували | вла́днуватимуть | — |
| Дієприсл. теп. ч. | вла́днуючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | вла́днувавши | |||
| Пас. дієприкм. | вла́дваний | |||
| Безос. форма | вла́двано | |||
| Склад. майб. ч. | буду/будеш… вла́днувати | |||
вла́д-ну-ва-ти
Дієслово, недоконаного виду, перехідне (тип дієвідміни 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: в-; корінь: -лад-; суфікси: -н-ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- див. уладнувати ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ?
Переклад
[ред.]| див. уладнувати | |
Джерела
[ред.]- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5