Українська

е-ва-ку-а́-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -евакуац-; суфікс: -і; закінчення: -я.

виведення з місцевості, що перебуває під загрозою нападу ворога або стихійного лиха, з театру воєнних дій у тил населення, поранених, полонених, а також матеріальних засобів.
виведення людей з будівель під час чи при загрозі аварій, пожеж, терористичних актів тощо. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]}
військ. відведення військ з районів, які вони раніше займали. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ?? лат. evacuatio, від evacuare - спорожняти)

виведення з місцевості, що перебуває під загрозою нападу ворога або стихійного лиха

виведення людей з будівель під час чи при загрозі аварій, пожеж, терористичних актів тощо

відведення військ з районів, які вони раніше займали

евакуація