Перейти до вмісту

лексичний

Неперевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. лекси́чний лекси́чне лекси́чна лекси́чні
Р. лекси́чного лекси́чного лекси́чної лекси́чних
Д. лекси́чному лекси́чному лекси́чній лекси́чним
З. (іст./неіст.) лекси́чного
лекси́чний
лекси́чне лекси́чну лекси́чних
лекси́чні
О. лекси́чним лекси́чним лекси́чною лекси́чними
М. лекси́чному
лекси́чнім
лекси́чному
лекси́чнім
лекси́чній лекси́чних

лек-сич-ни·й

Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.

Корінь: -лекс-; суфікси: -ич-н- ; закінчення: -ий


Вимова

[ред.]
    • МФА: [lɪ̞kˈsɪt͡ʃnɪɪ̯]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. Прикм. до лексика. ◆ Він зібрав чимало етнографічного та лексичного матеріалу і тепер упорядковував його. Борис Грінченко, «II», 1963 р. ◆ Словозміна іменників тісно пов'язується з їх лексичною структурою. , «Сучасна укр. літ. мова, II», 1969 р.

Усталені словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія

[ред.]

Похідне утворення від лексика, див.

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]