Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	називни́й	називна́	називне́	називні́
Р.	називно́го	називно́ї	називно́го	називни́х
Д.	називно́му	називні́й	називно́му	називни́м
З.	називно́го називний	називну́	називне́	називни́х називні́
О.	називни́м	називно́ю	називни́м	називни́ми
М.	називно́му називні́м	називні́й	називні́м називно́му	називни́х

на-зив-ни́й

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.

Корінь: -назив-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

лінгв. який служить для називання, позначення предметів, явищ, дій і т. ін. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
який уживається як типове узагальнення, втілення певних властивостей, якостей і т. ін. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: називання дієслова: називати, називатися

Від ?

Список перекладів
Азербайджанська_az: adlıq Англійська_en: nominative Грецька_el: ονομαστική Польська_pl: mianownik Російська_ru: именительный Французька_fr: nominatif

Список перекладів