Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	обла́дую	обла́дував	обла́дуватиму	—
Ти	обла́дуєш	обла́дував обла́дувала	обла́дуватимеш	обла́дуй
Він Вона Воно	обла́дує	обла́дував обла́дувала обла́дувало	обла́дуватиме	—
Ми	обла́дуєм(о)	обла́дували	обла́дуватимем(о)	обла́дуймо
Ви	обла́дуєте	обла́дували	обла́дуватимете	обла́дуйте
Вони	обла́дують	обла́дували	обла́дуватимуть	—
Дієприсл. теп. ч.	обла́дуючи
Дієприсл. мин. ч.	обла́дувавши
Пас. дієприкм.	обла́доуваваний
Безос. форма	обла́доувавано
Склад. майб. ч.	буду/будеш… обла́дувати

об-ла́-ду-ва-ти

Префікс: об-; корінь: -лад-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

чим, заст. володіти ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Список перекладів
Англійська_en: posess ^(en)

Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5

обладувати