Воронько

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
ч. ж.
Н. Воронько́ Воронько́ Вороньки́
Р. Воронька́ Воронько́ Воронькі́в
Д. Воронько́ві
Вороньку́
Воронько́ Воронька́м
З. Воронька́ Воронько́ Воронькі́в
Ор. Воронько́м Воронько́ Воронька́ми
М. Воронько́ві
Вороньку́
Воронько́ Воронька́х
Кл. Вороньку́ Воронько́ Вороньки́

Во-ронь-ко́

Іменник, істота (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Воронь-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
ч. ж.
Н. Воронько́ Воронько́ Воронько́
Р. Воронька́ Воронько́ Воронько́
Д. Вороньку́ Воронько́ Воронько́
З. Воронька́ Воронько́ Воронько́
Ор. Воронько́м Воронько́ Воронько́
М. Вороньку́ Воронько́ Воронько́
Кл. Вороньку́ Воронько́ Воронько́

Во-ронь-ко́

Іменник, істота (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Воронь-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Воронько (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]