Комінко
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Комі́нко | Комі́нко | Комі́нки |
Р. | Комі́нка | Комі́нко | Комі́нків |
Д. | Комі́нкові Комі́нку |
Комі́нко | Комі́нкам |
З. | Комі́нка | Комі́нко | Комі́нків |
Ор. | Комі́нком | Комі́нко | Комі́нками |
М. | Комі́нкові Комі́нку |
Комі́нко | Комі́нках |
Кл. | Комі́нку | Комі́нко | Комі́нки |
Ко-мі́н-ко
Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Комін-; суфікс: -к; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА : [koˈmʲinkɔ] (одн.), [koˈmʲinke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |