ватра
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ва́тра | ва́три |
Р. | ва́три | ва́тр |
Д. | ва́трі | ва́трам |
З. | ва́тру | ва́три |
Ор. | ва́трою | ва́трами |
М. | ва́трі | ва́трах |
Кл. | ва́тро* | ва́три* |
ва́т-ра
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ватр-; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]- МФА : [ˈʋɑtrɐ] (одн.), [ˈʋɑtre] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- діал. вогнище, багаття; піч; черінь у печі. [≈ 1] ◆ Іскри, вириваючись з ватри, пирскали у безодню неба, мережаного сузір'ями. Іван Пільгук, «Пісню снує Черемош » ◆ А слова твої небезпечні — // Як набої в палаючій ватрі. Дмитро Павличко, «Очі твої злочинно гречні» ◆ За вівчарською традицією, виганяючи худобу на полонини, пастухи розпалювали полонинську ватру. Вогонь підтримували ціле літо, аж до першої Богородиці — 28 серпня. (з газети)
- попіл від соломи чи бур'яну. [≈ 2] ◆ По стерні стеляться кусники чорної ватри. Улас Самчук, «Волинь» ◆ У повітрі літали кусники ватри і чути запах згарених Володькових лахів, що були заховані в буді. Улас Самчук, «Волинь»
- етн. житло гуцула. [≈ 3][▲ 3] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Не зовсім ясне; можливо, спільнослов'янське, споріднене з ав. ātar- "вогонь", перс. āzar-, вірм. airem "горіти, палати", ос. art "вогонь", алб. vatrë, votrë "вогнище", ірл. áith "піч", можливо, також з рос. ватру́шка. Припускається також запозичення з давньоіранської мови через турецьке або циганське посередництво, а також виводиться від рум. vátră, що вважається здавна успадкованим з індоєвропейської прамови чи запозиченим з іранської мови або виводиться від алб. vatrë чи від дакійського субстрату. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Література
[ред.]- Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубчінського.
- Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.
Джерела
[ред.]- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Українські слова морфемної будови слова R-f
- Статті з ілюстраціями
- Діалектні вирази/uk
- Етнографічні терміни/uk
- Слова з 5 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Місця/uk
- Вогонь/uk
- Багаття/uk
- Жар/uk
- Піч/uk
- Чернінь/uk
- Попіл/uk
- Солома/uk
- Бур’яни/uk
- Житло/uk
- Житла/uk