Волонтирець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Волонти́рець | Волонти́рці |
Р. | Волонти́рця | Волонти́рців |
Д. | Волонти́рцю Волонти́рцеві |
Волонти́рцям |
З. | Волонти́рця | Волонти́рців |
Ор. | Волонти́рцем | Волонти́рцями |
М. | Волонти́рці Волонти́рцеві Волонти́рцю |
Волонти́рцях |
Кл. | Волонти́рцю | Волонти́рці |
Во-лон-ти́-рець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Волонтир-; суфікс: -ець.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|