Деонізій
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Деоні́зій | Деоні́зії |
| Р. | Деоні́зія | Деоні́зіїв |
| Д. | Деоні́зієві Деоні́зію |
Деоні́зіям |
| З. | Деоні́зія | Деоні́зіїв |
| Ор. | Деоні́зієм | Деоні́зіями |
| М. | Деоні́зії Деоні́зієві Деоні́зію |
Деоні́зіях |
| Кл. | Деоні́зію* | Деоні́зії* |
Де-о-ні́-зій
Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 7a.
Корінь: -Деонізій-.
Вимова[ред.]
- МФА : [deoˈnʲizʲii̯] (одн.), [deoˈnʲizʲiji] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське чоловіче ім’я. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |