Коломієць
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Коломі́єць | Коломі́йці |
| Р. | Коломі́йця | Коломі́йців |
| Д. | Коломі́йцю Коломі́йцеві |
Коломі́йцям |
| З. | Коломі́йця | Коломі́йців |
| Ор. | Коломі́йцем | Коломі́йцями |
| М. | Коломі́йці Коломі́йцеві Коломі́йцю |
Коломі́йцях |
| Кл. | Коломі́йцю | Коломі́йці |
Ко-ло-мі́-єць
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Колом-; суфікси: -і-єць.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |