Коротя
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Коро́тя | Коро́тї |
| Р. | Коро́тї | Коро́ть |
| Д. | Коро́ті | Коро́тям |
| З. | Коро́тю | Коро́тю |
| Ор. | Коро́тєю | Коро́тями |
| М. | Коро́тї | Коро́тях |
| Кл. | Коро́те* | Коро́ті* |
Ко-ро́-тя
Іменник, істота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Корот-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське прізвище. ◆ Українська кухня збалансована і корисна. Чому козаки були такими міцними? Тому що вживали кулеші, каші, які були основними в раціоні українців цілорічно, їли багато риби, — вважає старший науковий співробітник Національного науково-дослідного інституту українознавства і всесвітньої історії МОН України Валентина Коротя-Ковальська. Урядовий кур’єр, 23.02.2012, №36 (4680)
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |