Леокарія
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Леока́рія | Леока́рії |
Р. | Леока́рії | Леока́рій |
Д. | Леока́рії | Леока́ріям |
З. | Леока́рію | Леока́рій |
Ор. | Леока́рією | Леока́ріями |
М. | Леока́рії | Леока́ріях |
Кл. | Леока́ріє* | Леока́рії* |
Ле-о-ка́-рі-я
Іменник, істота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Леокар-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське жіноче ім’я. ◆ У селі Верба, Дубенського району мешкає 76-річна вишивальниця Леокарія Загальська.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |