нація

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	на́ція	на́ції
Р.	на́ції	на́цій
Д.	на́ції	на́ціям
З.	на́цію	на́ції
Ор.	на́цією	на́ціями
М.	на́ції	на́ціях
Кл.	на́ціє*	на́ції*

на́-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -нац-; суфікс: -і; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [ˈnɑt͡sʲijɐ] (одн.), [ˈnɑt͡sʲiji] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. конкретно-історична форма спільності людей, об'єднаних єдиною мовою і територією, глибокими внутрішніми економічними зв'язками, певними рисами культури і характеру
2. держава, країна ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. перен., ірон. про яку-небудь групу людей ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Антоніми

1. —
2. —
3. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: національність, націоналізація прикметники: національний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: nation Польськаpl: nacja жін. Російськаru: нация жін.

Джерела

• Словник УЛІФ: нація