націоналізація
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | націоналіза́ція | націоналіза́ції |
| Р. | націоналіза́ції | націоналіза́цій |
| Д. | націоналіза́ції | націоналіза́ціям |
| З. | націоналіза́цію | націоналіза́ції |
| Ор. | націоналіза́цією | націоналіза́ціями |
| М. | націоналіза́ції | націоналіза́ціях |
| Кл. | націоналіза́ціє* | націоналіза́ції* |
на-ці-о-на-лі-за́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -націо-; суфікси: -нал-із-аці; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: нація, націоналізм, націоналіст
- прикметники: національний
- дієслова: націоналізувати
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |